| | Примітки | Настанови до застосовування цього підрозділу класи F01-F04) При використовуванні цієї частини класифікаційної схеми необхідно звернути увагу на такі Примітки- У цьому підрозділі підкласи або групи, передбачені для тих або інших двигунів або насосів, охоплюють також робочі процеси цих двигунів або насосів, якщо для них не передбачені спеціальні рубрики.
- У цьому підрозділі нижченаведені терміни або вирази вживаються у такому значенні
- “двигун” - пристрій для безперервного перетворювання енергії текучого середовища у механічну енергію. Таким чином, цей термін охоплює, наприклад, парові поршневі машини, парові або газові турбіни , як такі, поршневі двигуни внутрішнього згоряння. Але цей термін не вживають для визначання одноходового пристрою разової дії. Термін “двигун” застосовують також до тієї частини вимірювальних пристроїв, в яких здійснюється безперервне перетворювання енергії робочого середовища в механічну енергію, якщо ця частина не є спеціально призначеною для вимірювального пристрою
- “насос” - пристрій для безперервного піднімання, нагнітання, стискання або відкачування текучого середовища механічними або іншими засобами. Цей термін охоплює також компресори, вентилятори або газо- та повітродувки
- “машина” - пристрій, який міг би однаковою мірою бути і двигуном, і насосом. Цей термін не охоплює пристрої, які можуть функціонувати тільки як двигуни або тільки як насоси
- “об’ємна дія” - термін, що характеризує спосіб перетворювання енергії робочого текучого середовища в механічну енергію, при якому змінювання об’єму, створюване робочим текучим середовищем у робочій камері, приводить до відповідних переміщень механічного робочого органу, що передає енергію, і навпаки;
- “необ’ємна дія” - термін, що характеризує спосіб перетворювання енергії робочого текучого середовища в механічну енергію, при якому енергія робочого текучого середовища перетворюється у кінетичну енергію, і навпаки;
- “машина з коливним поршнем” - машина об’ємної дії, в якій робочий орган, що взаємодіє з текучим середовищем і передає рух, коливається. Це визначення застосовується також до двигунів і насосів
- “роторно-поршнева машина” - машина об’ємної дії, в якій робочий орган, що взаємодіє з текучим середовищем і передає рух, обертається навколо закріпленої осі або навколо осі, що рухається уздовж кругової або близької до неї траєкторії. Це визначення застосовується також до двигунів та насосів
- “обертовий поршень (ротор-поршень)” - робочий орган, що передає рух у роторно-поршневій машині і може бути будь-якої придатної форми, наприклад, у вигляді зубчастої передачі
- “взаємодіючі елементи” - цей термін означає коливний або обертовий поршень та інший елемент, наприклад стінку робочої камери, що сприяє передаванню руху або нагнітальній дії
- “рух взаємодіючих елементів” - відносний рух, при якому один з “взаємодіючих елементів” може бути нерухомим, навіть коли мова йде про його вісь обертання, або обидва робочих органи перебувають у русі
- “зубці або їх еквіваленти” включають кулачки, виступи або упори
- “із внутрішньою віссю” - термін застосовується до таких типів машин, в яких вісь обертання внутрішнього і зовнішнього взаємодіючих робочих органів залишається весь час всередині зовнішнього робочого органу, як, наприклад, вісь шестерні, що перебуває у зачепленні з зубцями зубчастого колеса з внутрішнім зачепленням
- “вільний поршень” - це поршень, довжина ходу якого не визначається будь-яким елементом, який він приводить у рух
- “циліндри” - робочі камери машин об’ємної дії взагалі. Таким чином, цей термін охоплює циліндри не тільки з круговим поперечним перерізом
- “корінний вал” - вал, що перетворює зворотно-поступальний рух поршня в обертовий рух і навпаки;
- “силова установка” - установка, що має двигун та всі допоміжні пристрої, які необхідні для роботи двигуна. Наприклад, паросилова установка містить паровий двигун і засоби для виробляння пари
- “робоче текуче середовище ” - текуче середовище, що приводиться в рух насосом або надає руху двигуну. Робоче текуче середовище може бути або в газоподібному стані, тобто стисливим, або в рідкому стані. У першому випадку можливе одночасне існування двох станів
- “пара” - цей термін застосовується до будь-якої конденсовної пари взагалі. Термін “спеціальна пара” застосовується до будь-якої пари за винятком водяної
- “реактивного типу” - стосовно машин або двигунів необ’ємної дії означає, що в цих машинах або двигунах перетворювання потенціальної енергії стиснутого текучого середовища в кінетичну енергію струменя цілком або частково відбувається у роторі. Машини або двигуни, в роторі яких таке перетворювання не відбувається або воно незначне, називають машинами або двигунами “імпульсного типу”
- У цьому підрозділі
- циклічно діючі запірно-регулювальні, змащувальні пристрої, глушники або вихлопні пристрої, а також пристрої для охолоджування класифікують у підкласах F01L, F01M, F01N, F01P незалежно від їхнього зазначеного застосовування, якщо воно не обмежується певними типами двигунів. У такому разі їх відносять тільки до відповідного підкласу класів F01-F04;
- змащувальні пристрої, глушники або вихлопні пристрої, а також пристрої для охолоджування машин або двигунів відносять до підкласів F01M, F01N, F01P за винятком тих, що використовуються виключно в парових машинах, які класифікують у підкласі F01B.
- При застосовуванні цього підрозділу необхідно взяти до уваги, що стосовно підкласів F01B, F01C, F01D, F03B, і F04B, F04C, F04D, які утворюють його основу, слід враховувати
- принцип, що закладений в їхню структуру
- ознаки, що обов’язкові для класифікування у цих підкласах
- їхню взаємодоповнюваність
- Принцип
стосується головним чином підкласів, наведених вище. Інші підкласи, особливо підкласи класу F02, в яких тематика визначена краще, тут не розглядаються Кожен підклас головним чином охоплює певний рід пристроїв (двигуни або насоси) і, крім того, може бути розширений за рахунок “машин” того ж виду. Таким чином, один і той же підклас охоплює дві категорії технічних об’єктів, одна з яких має більш загальний характер ніж інша Підкласи F01B, F03B, F04B, окрім того, що вони охоплюють ці дві різні за ступенем узагальнювання категорії технічних об’єктів, є більш загальними по відношенню до інших підкласів, які охоплюють різні види пристроїв певного роду Ця загальність застосовується також для двох об’єктів, з якими мають справу, завжди без відношення до самих підкласів Таким чином, підклас F03B, відносно “машин” є більш загальним щодо підкласів F04B, F04C, а відносно “двигунів” - щодо підкласу F03C. - Ознаки
- При класифікуванні головною ознакою підкласу є рід пристроїв, з яких розрізняють тільки три
- Як зазначалось вище, “машини” завжди пов’язані з одним із двох інших родів пристроїв. Ці головні роди підрозділені згідно з основними принципами роботи пристрою
об’ємної дії; необ’ємної дії - Пристрої об’ємної дії підрозділяються далі відповідно до способів здійснювання основного принципу роботи, тобто різновиду пристрою
поршневі; роторно-поршневі або з коливним поршнем; інші - При класифікуванні необхідно також звертати увагу на робоче середовище, що застосовується, в залежності від типу якого розрізняють три різновиди пристроїв, які працюють на
рідині та пружному середовищі; пружному середовищі; рідині
- Взаємодоповнюваність
Взаємодоповнюваність полягає в поєднуванні в пари підкласів, наведених вище, за характеристиками, що розглядаються і стосуються типу пристрою або робочого середовища Підкласи, що стосуються різних принципів, характеристик та мають різну взаємодоповнюваність, наведені в покажчику підрозділу нижче
З цього покажчика видно, що- для одного і того ж різновиду пристроїв певного роду характеристика “робоче текуче середовище” зв’язує підкласи
- для одного і того ж різновиду робочого текучого середовища характеристика “пристрій” зв’язує підкласи таким же чином, що й поняття відносної узагальненості
|
|
|
Покажчик підкласу
|
|
| | | · | Безпосередньо від генератора; інше устатковання |
| 1/00; 3/00 | | · | Запальні свічки, конструктивно об’єднані з іншими пристроями двигуна |
| 13/00 | | · | Керування та регулювання: установлювання моменту запалювання, розподіляння; інші види керування |
| 5/00, 7/00; 9/00 | | 11/00 | | 15/00 | | 17/00 | | ІНШІ ЗАСОБИ ЗАПАЛЮВАННЯ, ОКРІМ ЕЛЕСТРОІСКРОВОГО: РОЗЖАРЮВАННЯМ; БЕЗПОСЕРЕДНІМ ПОЛУМ'ЯМ;ІНШИМИ ЗАСОБАМИ |
| 19/00; 21/00; 23/00 |
|
|
| F02P 1/00 | Системи з генеруванням електричної енергії для запалювання в магнітоелектричних або динамоелектричних генераторах без наступного акумулювання |
| F02P 3/00 | Інші системи |
| F02P 3/02 | | · | з індуктивними накопичувачами енергії, наприклад індукційними котушками |
|
|
|
| F02P 5/00 | Установлювання раннього або пізнього запалювання; керування запалюванням та його регулювання [6] |
| F02P 5/04 | | · | автоматичне, функціонально залежне від умов роботи двигуна або транспортного засобу або від атмосферних умов (у залежності від положення важелів керування двигуном F02P 5/00) |
|
| F02P 5/145 | | · · | із застосовуванням електричних засобів [4] |
|
| F02P 5/15 | | · · · | обробляння даних цифровими засобами [4] |
|
| F02P 5/152 | | · · · · | у залежності від детонації (виявляння та індикація перебоїв у двигунах внутрішнього згоряння G01L 23/00) [6] |
|
| F02P 5/153 | | · · · · | у залежності від тиску в камері згоряння [6] |
|
|
| F02P 7/00 | Розташовування розподільних пристроїв, замикачів або переривників кола або датчиків-перетворювачів |
| F02P 9/00 | Керування електроіскровим запалюванням та його регулювання, не охоплені іншими рубриками |
| F02P 11/00 | Засоби безпеки при електроіскровому запалюванні, не охоплені іншими рубриками |
|
|
| F02P 13/00 | Запальні свічки, конструктивно об'єднані з іншими елементами двигунів внутрішнього згоряння |
| F02P 15/00 | Системи електроіскрового запалювання, характеристики якого не охоплені групами F02P 1/00-F02P 13/00 |
| F02P 17/00 | Випробовування або перевіряння систем запалювання, наприклад, у поєднанні з регулюванням ; перевіряння моменту запалювання в двигунах з самозапалюванням [4] |
| F02P 17/12 | | · | перевіряння характеристик запальних свічок, напруги або струму запалювання (випробовування запальних свічок запалювання G01M 19/02) [6] |
|
|
|
| F02P 19/00 | Розжарювальне запалювання, наприклад під час запуску двигунів внутрішнього згоряння; комбінація розжарювального та іскрового запалювання [4] |
| F02P 21/00 | Безпосереднє застосовування полум'я або пальників для запалювання |
| F02P 23/00 | Інші системи запалювання |
|